опис проекту

1) description, delineation, exposition, account

2) ( перелік речей) inventory, list, schedule

- behavior circuit design

(spec; specs)

ком. специфікація; деталізація; деталь; визначення в подробицях; технічні умови; інструкція з експлуатації

детальне визначення матеріалів, вимог, технічних засобів і т. ін. для виконання, здійснення або завершення проекту, плану, завдання, замовлення тощо

═════════■═════════

activity specification опис операції; adopted specifications прийняті технічні умови; basic specifications основні технічні характеристики; colour specifications колірні характеристики; complete specification повний опис; contract specifications технічні умови договору • умови контракту; current specifications чинні норми; customer specifications технічні умови замовника; delivery specifications умови постачання; design specification технічне завдання на проектування; detailed specification докладна специфікація; engineering specifications технічні умови; equipment specification специфікація на устаткування; export specification експортна декларація; federal specifications федеральні технічні умови; final specification остаточний опис; forwarding specification специфікація відправлених товарів; inquiry specification довідкова специфікація; inspection specification технічні умови нагляду; invoice specification фактура-специфікація; job specification кваліфікаційні вимоги; material specification специфікація матеріалів; original specification первісна специфікація; packing specification пакувальна специфікація; patent specification патентна специфікація • опис винаходу для патенту; performance specification технічні умови • експлуатаційні характеристики; precise specification точна специфікація; price specification розцінкова специфікація; prior specification попередній опис; process specifications вимоги до технології; process control specifications технічні умови для контролю виробничого процесу; product specification технічна характеристика виробу; production specification промислова нормаль • технічні умови на виріб; project specification специфікація проекту; purchasing specifications вимоги до поставленої продукції; quality specifications вимоги до якості; route specification маршрутна специфікація; safety specifications технічні умови безпеки; shipping specification відвантажувальна специфікація; spare parts specification специфікація на запасні частини; standard specifications технічні нормативи • стандартні технічні умови • технічні вимоги до серійної продукції; tariff specification тарифна специфікація; technical specifications технічні умови; tentative specifications тимчасові технічні умови; type specification інструкція шрифтового оформлення; weight specification вагова специфікація; work specification технічне завдання на виконання роботи • інструкція

═════════□═════════

specification of cargo специфікація вантажу; specification of goods товарна специфікація; specification of an invention опис винаходу; specifications of an order специфікація замовлення; specification of products товарна специфікація; specification of quantity кількісні характеристики; specification of weight специфікація ваги; specification on machinery специфікація на машинне обладнання; specification on primary goods специфікація на сировинні товари; to alter the specification вносити/внести зміну в специфікацію; to check the specification перевіряти/перевірити специфікацію; to follow the specification додержуватися/додержатися умов специфікації • дотримуватися/дотриматися умов специфікації; to meet the specification відповідати вимогам специфікації; to stick to the specification дотримуватися/дотриматися умов специфікації; to work to the specification дотримуватися/дотриматися умов специфікації; to write the specification визначати/визначити умови специфікації • описувати/описати умови специфікації

Гайдеггер, Мартин (1889, Мескірх - 1976) - нім. філософ, творчість якого мала вирішальний вплив на формування сучасної філософської герменевтики, екзистенціалізму, антропології, філософії мови, постструктуралізму та психоаналізу. На формування самобутності мислення Г. справила вплив філософська творчість Арцстотеля, Ніцше, Гуссерля, Дильтея, Шелера, Ясперса; поезія Гельдерліна, Рильке. У 1916 р. - початок викладання у Фрайбурзькому ун-ті; од 1918 р. Г. - асистент Гуссерля, 1923 р. - екстраординарний проф. Марбурзького ун-ту,· од 1929 р. - керівник кафедри філософії Фрайбурзького ун-ту (після Гуссерля); в 1933 - 1934 рр. - ректор цього ун-ту. В останні роки жив усамітнено, неподалік од Фрайбурга, в горах, лише зрідка спускаючись донизу, щоб прочитати в ун-ті лекцію. У творчості Г. можна умовно вирізнити два періоди: "ранній" та "пізній". їх розділяє доповідь "Про сутність істини" (1930). "Ранній" Г. ще перебуває в межах традиційної філософії, зокрема, його головний та незавершений твір "Буття і Час" (1927) залишається в концептуальних межах ідей його вчителя Гуссерля про феноменологічну реформацію філософії. Філософія тлумачиться Г. як універсальна феноменологічна онтологія, що має за мету тематизацію розмаїття видів буття сущого, спосіб осягнення їх єдності у понятті Буття (як такого) у межах єдиного трансцендентального горизонту (Часу). Дослідження Буття і Часу отримало назву "фундаментальної онтології". Якщо будь-яке онтологічне дослідження має справу з буттєвими структурами сущого, то у випадку із введеним Г. поняттям Dasein ("буття тут") воно набуває характеру аналітики (розчленувально-вирізняльного опису) екзистенційності (цілісності рівновихідних буттєвих структур - екзистенціалів). Фундаментальна онтологія як екзистенційна аналітика стає можливою лише на підставі того імпліцитного розуміння Буття, яким завжди наділений Dasein. За Г., екзистенційна аналітика як тематичне осягнення буттєвих структур Dasein має герменевтичний характер. Феноменологічна специфіка твору Г. "Буття і Час" полягає в тому, що на відміну від Гуссерля, Г. розширює феноменальне поле до позитивного аналізу "прихованості" (наявного у повсякденному бутті Dasein). Феноменологічна дескрипція наповнюється сенсом тлумачення (герменевтики). Метою герменевтики Dasein стає не лише аналітичне виокремлення і феноменологічний опис буттєвих структур (екзистенціалів) цього сущого, а й експлікація горизонту, в термінах якого відбувається такий опис. Горизонтом (смислом) буттєвих структур Dasein для Г. є часовість як наслідок феноменологічного аналізу "буття-до-смерті", притаманного цьому сущому. Часовий характер буття Dasein розкривається в специфічному екзистенціалі історичності. Наступними кроками мали бути - феноменологічний аналіз вкоріненості Часу в часовості Dasein та темпоральна (часово детермінована) експлікація різних видів буття сущого в межах проекту філософії як універсальної онтології. Проте на поч. 30-х рр. у творчості Г. відбулася суттєва переорієнтація. Суть її полягала у відмові від онтологічного концепту "Буття і Час" і намірі (вперше після Парменіда) осмислити Буття без будь-якої опори на суще О. днак така радикалізація підходів до розрізнення буття і сущого в мисленні "пізнього" Г. привела радше до трансформації, а не відмови від головних інтенцій "раннього" періоду. Філософські наміри Г. трансформувалися в проект "подолання метафізики". Історія метафізики постає як історія "забуття Буття", прогресія мисленевої зосередженості на сущому (від "ідей" Платана до "цінностей" Ніцше), в процесі чого універсум сущого повністю перетворюється у потенційну предметність людської маніпуляції. Справжнє мислення, на думку "пізнього" Г., має осмислювати саме Буття, яке визначає різні види Буття сущого, а не лише один із них. Якщо в "Бутті і Часі" Буття мислиться статично, як горизонтна єдність різних видів буття сущого, то у "пізнього" Г. Буття перетворюється на Подію, яка в стримуючому від виявлення себе посиланні ("епохе") визначає той спосіб буття сущого, який відкривається людині. Зміщуються акценти у відношенні між людиною та Буттям: в "Бутті і Часі" відкритість Буття конституюється екзистенціалами Dasein, у "пізнього" Г. характер відкритості Буття людини залежить від певного історичного "посилання" самого Буття (Події). Буття розкриває себе в історичній динаміці таких "посилань". Творчість "пізнього" Г. підсумовується концептом "історичність Буття". Відповідно зазнає трансформації і спосіб осягнення Буття: якщо у "раннього" Г. мова йде про темпоральні характеристики різних видів буття сущого та похідних від них буттєвих структур, то "пізній" Г. говорить про поетичне мовлення як ту сферу, в якій для кожного покоління оприявнюються сліди доленосного "епохе" Буття. Тому, прислухаючись до мови поетів, ми саме в ній можемо віднайти справжній шлях до Буття.

[br]

Осн. тв.: "Буття і Час" (1927); "Що таке метафізика" (1929); "Кант і проблема метафізики" (1929); "Гельдерлін та суть поезії" (1936); "Вступ до метафізики" (1953); "Ніцше". У 2 т. (1961); "Феноменологія і теологія" (1970).